MOT – Module of Temporality

Меню

ПРО ВИСТАВКУ

Виставка в «Модулі тимчасовості» — це поєднання сучасного живопису та скульптури, стрітарту та відеоінсталяцій, які були зібрані менш ніж за два місяці кураторською командою Фабріса Бусто, щоб зафіксувати швидкоплинність теперішнього моменту.

ГРАФІК РОБОТИ

13 липня — 16:00 — 21:00

Щоденно з 14 липня по 13 серпня 2023 року
Будні: 13:00 — 20:00
Вихідні: 11:00 — 20:00

В окремі вечори будуть проводитися спеціальні події. Під час них експозиція не працює. Розклад і квитки на concert.ua

ВІД КУРАТОРА

«Мистецтво – це те, що робить життя цікавішим за мистецтво», — писав французький художник і поет Робер Філью у 1980-х роках. Це спосіб сказати, наскільки митці вкорінені в реальності та наскільки вони дозволяють нам гостріше бачити суспільство та світ таким, яким він є. У цьому сенсі художники мають силу майже медіумів. Також мене завжди вражало те, що в світовій історії, в усіх країнах, в усі епохи митці продовжували творити навіть у часи війн, жахів, варварств. Характерною рисою людини порівняно з усім живим є те, що вона творить.

Творити – і є жити. І, зіткнувшись із цією війною, цим вторгненням росіян в Україну, цим неймовірним варварством, митці з усього світу відгукнулися на мою пропозицію взяти участь у цій виставці, яку я б назвав не опором, а самим існуванням! До того ж ми побудували цю виставку в надзвичайно короткий термін і без усіх звичних операцій: були складнощі у транспортуванні, неможливість застрахувати роботи тощо. Усі митці були зворушені проєктом MOT, енергією та непохитною рішучістю усієї команди.

Ця виставка створена у форматі розмови між 28 митцями-учасниками та відвідувачами на тему «тимчасовості», крихкості цього часу, який є підвішеним, невизначеним і може призвести до будь-чого, адже ніщо не є застиглим чи остаточним. І саме ми створюємо цей час, як-от робота митця JR у Львові, яка стала обкладинкою Time і яка зображає маленьку усміхнену дівчинку, фото якої є «підвішеним», а потім «оживає» завдяки сотням українців. Цей партисипативний, як завжди у JR, твір є метафорою того, що ми всі повинні бути дійовими особами у виборенні свободи для України. Час ніколи не завмирає і для зірки сучасного індійського мистецтва Субодха Гупти (Subodh Gupta), який у своїй роботі «Oddity (II)» характерно для себе створює скульптуру зі щоденного індійського посуду. Посуд тут позолочений та  перетворений на предмет мистецтва, але доповнений пучком соломи, нагадуючи нам про те, що в будь-який момент він може бути знову «активований» за допомогою вогню або бажання.

«Якщо є відчуття реального, то це обов’язково тому, що є відчуття можливого», — писав віденський філософ-романіст Роберт Музіль. Митці показують увесь сенс можливого, як-от Філіпп Коньє, який у своїх картинах «Півонія 4» та «Троянда» розкриває їхні життя та красу, або як Марія Куліковська, яка у «Складках часу/Складках пам’яті» підкреслює, що застигле все ще здатне кричати. Таня Муро заявляє про це голосно й чітко, написавши «Я не була народжена для того, щоб підкорятися». І надія все ще є, як у Гіслена Бертолона, який змушує золоте листя проростати зі стовбура мертвого дерева, символізуючи цим відродження. Життя є навіть у руїнах Києва, в яких іспанський художник Пабло Вальбуена хоче побачити світло. Життя — це довга подорож, іноді підживлена ​​вигнаннями і міграціями, які є універсальними, про що нам нагадує кореянка KIMSOOJA. Але для того, аби мистецтво існувало, варварство було переможене, а свободи відновлені, боротьба людей і митців має бути постійною, і вона повинна мати своїх героїв, яких зображає португальський вуличний художник VHILS, та універсальних бійців, таких як скульптури американця Клеона Петерсона, що, здається, походять одночасно з Греції, Стародавнього Єгипту, та вулиць сучасного Нью-Йорка. Це час, який повторюється до безкінечності, як у захоплюючому фільмі всесвітньо відомого албанського художника Анрі Сала, який, наче у театральній постановці, показує 1395 днів («1395 Days without Red»), коли Сараєво було під прицілом снайперів. Це фільм, в якому одна і та сама сцена повторюється знову і знову, як жахливий час, що ніколи не закінчиться. Час невагомо повторюється і у надзвичайному відео Soundwalk Collective про Чорнобиль, де голос і слова Патті Сміт огортають нас красою.

Час – це квант, він формується, деформується та перетинає минуле, сьогодення, майбутнє у роботах Нікіти Кравцова та Романа Мініна. Ні, час в Україні не зупинився, і життя та щастя все ще тут, прямо перед обличчями варварів, що символізує таке просте та прекрасне «Маленьке коло життя» Прун Нуррі – скульптура, яка ніби говорить нам про те, що ми народжуємо, створюємо щось не за 9 місяців, а протягом всього життя, усіх наших життів. 

Фабріс Бусто

Читати інтерв`ю з куратором

МИТЦІ

КАЛЕНДАР ПОДІЙ

ЦЬОГО ТИЖНЯ


ІНШІ ПОДІЇ


МОДУЛЬ

«Модуль тимчасовості» складається із 27 контейнерів, які утворюють відкритий простір та окремі зали всередині, а також кілька терас. Архітектурна концепція та інтер'єр MOT були розроблені Balbek Bureau.