В основі творчості Ліонеля Сабатте — тема живого та трансформації матерії під впливом часу. Використовуючи живопис, малюнок, скульптуру та інсталяції, він створює поетичні, чутливі та тривожні роботи, які беруть участь у глобальному осмисленні мінливості речей та істот.

Протягом кількох років митець збирає матеріали, що зберігають сліди минулого досвіду: пил, золу, вугілля, шкіру, пні тощо. Ці елементи комбінуються несподіваним шляхом, і створені у такий спосіб роботи несуть у собі одночасно делікатність та «тривожну незвичність», даючи життя таким істотам, як маленькі «оксидовані» острівні птахи, ведмеді, вовки чи єдинороги.