Роботи Буренка відображають його внутрішній світ і переживання. У своїх картинах митець прагне відобразити не лише зовнішній вигляд об’єктів, але й усі відчуття, які вони пробуджують у ньому. Буренко не прагне бути просто ілюстратором реальності, для нього мистецтво завжди було про особисте самовираження.

Полотно Богдана – це взаємодія між об’єктом, художником і глядачем, де останній виступає фільтром інтерпретації. Мистецтво Буренка – це запрошення у сферу суб’єктивності, де кожен образ розкриває нові глибини почуттів і думок. Художник вважає, що картини – це діалог з душею глядача, а не просте зображення реальності.